есе мова душа народу

есе мова душа народу

З народом? Із землею? Це мова й ніщо інше. Якщо брати на прикладі окремої країни, то моя Батьківщина чудово ілюструє важливість володіння рідною мовою. Українською проводяться всі релігійні та традиційні обряди. У 90% сучасних молодших та середніх навчальних закладах навчання відбувається українською мовою.

Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей.

Мова-душа народу. Я цілком погоджуюсь з цим твердженням. Я дуже люблю свою мову. Вона є красною, милозвучною. Наша мова вважається "чистою". Я вважаю, що наша мова-велика цінність. Без мови ми б не змогли слілкуватись зі своїми друзями, різними. Завдяки ній ми розуміємо один одного і це прекрасно! Мова є найбагатшим і найміцнішим зв’язком, що поєднує сучасне і минуле, віджилі і майбутні покоління в єдине ціле. Якщо зникає мова - зникає і народ. Я пишаюсь тим, що я українка. Мова-це справді душа народу.

Адже в мові сховані всі надбання народу. Часто мову порівнюють з корінням. Чим сильніше коріння у дерева, тим міцніше воно держиться землі, і ніякі бурі йому не страшні. Якщо народ береже і плекає рідну мову, він сильний і непереможний. Багато випробувань випало на долю української мови: циркуляри, укази, заборони душили і нищили слово пісенного народу, та воно паростком проростало із творів Тараса Шевченка та Івана Франка, Лесі Українки та Михайла Коцюбинського. Цензура нищила видання українською мовою і забороняла до друку нові, та українські книги, пройшовши повз заборону і границі, таємно .

Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак. ХІХ століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу.

Мова – душа народу. Опубліковано: 11 листопада 2019. Поки живе мова — житиме й народ як національність. Іван Огієнко. Мова – це голос народу, і доки цей голос звучатиме, доти житиме народ. Мабуть, у світі немає мови з такою ж долею, як у нашої: протягом століть вона піддавалася тиску й знищенню, та, незважаючи на всі баталії, вижила. 8 листопада у приміщенні читального залу бібліотеки ім. Л. Каніщенка ТНЕУ за участю студентів факультету аграрної економіки та менеджменту (куратор – Любезна І. В.) пройшов захід „Мова – душа народу” до Дня української писемності та мови. Таким чином присутні мали.

Мова-душа народу Наша рідна мова - це душа народу; це - Божий дар нашому народові. Видатний письменник Олесь Гончар називав її запашною, співучою, гнучкою, милозвучною, сповненою музики і квіткових пахощів". І це дійсно так. Нам пощастило народитися саме в Україні і розмовляти українською мовою, такою гарною і виразною. Але, на жаль, не всі цінують нашу мову. Звісно, кожен має право розмовляти будь-якою мовою і може надавати перевагу іншій мові, якщо хоче. Але це не дає нікому права зневажати мову українську, тобто мову країни, де народився і живеш. Я таких людей не поважаю і згоден з Оле.

Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.

Мова — це душа народу. Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за ‘її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невіддільною від долі української мови. Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову .

Українська мова — наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Красномовство - це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не тільки без труда, але і з задоволенням і щоб, захоплені темою і підбурювані самолюбством, вони захотіли глибше в неї вникнути. Відеоурок на урок Українська мова скачати.

9 листопада - День української мови та пиемності. Пропонуємо вам, шановні читачі та гості нашого блогу, ознайомитися з історією виникнення нашої рідної мови. Сподіваємось, ця інформація буде корисною для кожного з вас! Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати.

Якщо зникає мова – зникає і народ Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. В рамках тижня словесності ,який проходив в коледжі, студенти 211-КІ- групи,212-КІ – групи та 251-П групи продемонстрували свої знання з української мови, взявши участь в конкурсі «Мова – душа нашого народу», який проводила викладач Дегтяренко О.Є. Переможцями стали: Група- 211-КІ.

Мова-душа народу Наша рідна мова - це душа народу; це - Божий дар нашому народові. Видатний письменник Олесь Гончар називав її запашною, співучою, гнучкою, милозвучною, сповненою музики і квіткових пахощів". І це дійсно так. Нам пощастило народитися саме в Україні і розмовляти українською мовою, такою гарною і виразною. Але, на жаль, не всі цінують нашу мову. Звісно, кожен має право розмовляти будь-якою мовою і може надавати перевагу іншій мові, якщо хоче. Але це не дає нікому права зневажати мову українську, тобто мову країни, де народився і живеш. Я таких людей не поважаю і згоден з Оле.

Мово, чарівнице! Ти здатна зробити з незнайомців друзів. Ти згуртовуєш людей разом, об’єднуєш народ, робиш його непереможним. Але люди, звикнувши кожного дня користуватися мовною скарбницею, часто не цінують її. Вони захаращують мову іноземними словами або зрікаються її. Навіщо? Якщо немає мови, немає народу. Його цінності загарбано, а землю використовують нові господарі. Народ без мови – все одно, що людина без душі. Пусто всередині… Народ без мови – будинок без фундаменту. Дмухнув вітер – і розлетілися люди, як цеглини, по світу… Розвалився спільний затишний дім. Мово! Ти душа наш безсмертна, що здатна жити в поколіннях, поки ми дбаємо про тебе!

Народ без мови не існує, отже, плека¬ючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу. Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди, українці розвивали народну й літературну мови. Адже вільне, творче слово - це душа народу. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: Нації вмирають не від інфаркту, Спочатку їм відбирають мову.

Мова народу - це нев’янучий і невмирущий цвіт усього його духовного життя, показник свідомості. У мові одухотворено народ і батьківщину, втілено творчу силу духу народного. Тут небо вітчизни, її поле і гори, долини й ліси. І оживає повний думки й почуття голос рідної природи, і летить в рідних мелодіях всією Україною. Однак в глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідного краю, а й історія духовного життя народу. Змінюються покоління, але плоди їхньої творчої праці залишаються в мові як спадок нащадкам. Завдяки мові ми отримуємо ґрунтовні знання про історію українського народу, .

Мова – це безсмертна душа народу! Якщо є навіть невелика група людей, яка спілкується однією мовою, вони мають безцінний дар. Якщо людина зрікається своєї мови, вона втрачає коріння та духовну цілісність, її оточує лише порожнина. На чужині тільки спілкування з людьми з рідної батьківщини дозволяє почуватися гідно. Речення, слова і звуки ще не є мовою. Мова – це безмежна криниця знань, мудрості, духовної наснаги. Душа народу – це всі його духовні скарби, які складаються з релігійних вірувань, творчих діянь, освіти, які відображаються в мовній культурі. Схожі твори. Твір на тему: вогонь промете.

Мова - гэта душа народа. Яшчэ ў далёкай старажытнасці людзі здабывалі агонь, прыручалі жывёл, навучыліся апрацоўваць зямлю, вырошчваць ураджай, будаваць масты, вадзіць па вадзе караблі… Буйнейшымі заваёвамі чалавечага розуму ў пазнейшыя часы сталі паравая машына, электрычнасць, радыё, самалёты. А яшчэ пазней вялікім цудам з’явіліся штучныя спадарожнікі Зямлі, касмічныя караблі і выхад чалавека ў космас… Але ўсё гэта стала магчымым, бадай, таму, што ў людзей даўным-даўно з’явілася мова. Менавіта яна вывела чалавека ў свет розуму. Мова… Наша родная мова… Колькі мілагучнасці, таемнасці ў гэтым сл.

Мова – душа народу. Завантажити презентацію. Презентація по слайдам: Слайд 1. Мова –душа народу. Слайд 2. Мова – це дар. Дар вiд Бога. Слайд 3. В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Олександр Олесь Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини. Й.-Г. Гердер Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка. Слайд 4. „Мова є наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Митрополит Іларіон. Слайд 11.