література втраченого покоління

література втраченого покоління

Втрачене покоління (фр. Génération perdue, англ. Lost Generation) — назва виникла в період між двома війнами — Першою та Другою світовою. В цьому контексті «втрачене» означає «дезорієнтоване, блукаюче безцільно». Це покоління, яке досягло повноліття в роки Першої світової війни. Багато молодих людей послали на фронт у віці приблизно 18 років. Більшість із них ще й школу не встигли закінчити, а їм в руки дали зброю і змусили вбивати.

Добу 20-40-х років часто називають періодом «між двома світовими війнами». Література цього часу характеризувалася зображенням руйнівних наслідків Першої світової війни та увиразненням передчуттів Другої, викриттям антигуманної спрямованості тоталітарних режимів, відтворенням стану втрати культурною свідомістю усталених духовних орієнтирів. Презентація на урок Зарубіжна література скачати.

Література «втраченого покоління». ⇐ ПредыдущаяСтр 27 из 41Следующая ⇒. Втрачене покоління (або Втрачена генерація) - (фр. Génération perdue, англ. Lost Generation) — літературна течія, яка існувала в період між двома війнами – Першою та Другою світовою. Ця течія об'єднала таких письменників, як Джеймс Джойс, Ернест Хемінгуей, Джон Дос Пассос, Томас Еліот, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Річард Олдінгтон.

+81. Література «втраченого покоління». + Втрачене покоління (або Втрачена генерація) — літературна течія, яка існувала в період між двома війнами – Першою та Другою світовою. Ця течія об'єднала таких письменників, як Джеймс Джойс, Ернест Хемінгуей, , Томас Еліот, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Річард Олдінгтон. + Втрачене покоління — це молоді люди, що покликані на фронт у віці 18 років, часто ще не закінчивши школу, рано почали вбивати.

Поняття "втрачене покоління" з´явилася у літературу в XX столітті. Цей термін запровадив з подачі американки Гертруди Стайн Е. Хемінгуей. "Усі ви - втрачене покоління", - кинув власник паризького гаража механікові, який погано відремонтував автомобіль Гертруди Стайн. Вона підхопила ці слова, поширила загалом на молодь, що скуштувала боїв на Марні й під Верденом. Відтак його використовували для характеристики всіх тих, хто був скалічений Першою світовою війною.

Осмислення і причини появи літератури "втраченого покоління". Дослідження життєвих явищ, представлених у творах Ремарка, написаних до і після Другої світової війни: "Повернення", "Три товариші", "Час жити і час помирати", "На Західному фронті без змін".

«Література загубленого покоління» — напрямок у західній літературі, що активно розвивався у 20 — 30-ті рр. ХХ в. Характеризується викриттям сутності й наслідків Першої світової війни. Суть світовідчуття людини втраченого покоління це не тільки потрясіння війною, це ще й потрясіння тим, що світ пройшов повз неї. Мирна реальність, у яку повертаються втрачені, для них неприйнятна, так як у цьому світі немає досвіду війни, він їх відкидає, вони не можуть увійти в цю реальність.

Проза 30-х років. Найбільш значними літературно-художніми явищами в європейській та американській прозі кінця 20-х – 30-х років стали: література “втраченого покоління”, література антиутопії, подальший розвиток модерністського роману.

Втрачене покоління – це молоді люди, що покликані на фронт у віці 18 років, часто ще не закінчивши школу, рано почали вбивати. Після війни такі люди часто не могли адаптуватися до мирного життя, багато хто покінчив з собою, деякі сходили з розуму. У 1930-1931 рр. Твори Е. Хемінгуея20-х років – це класичні твори літератури втраченого покоління. Це насамперед його перший збірник оповідань “Наш час”, що вийшов в 1925 році. У ньому це світовідчування дуже гарне зафіксовано.

Втрачене покоління - це молоді люди, покликані на фронт у віці 18 років, часто ще не закінчили школу, рано почали вбивати. Після війни такі люди часто не могли адаптуватися до мирного життя, спивалися, закінчували життя самогубством, деякі божеволіли. Історія виникнення терміна. Коли ми повернулися з Канади і поселилися на вулиці Нотр-Дам-де-Шан, а міс Стайн і я були ще добрими друзями, вона і сказала свою фразу про втрачене покоління.

Література «втраченого покоління» склалася в європейських та американських літературах протягом десятиліття після закінчення Першої світової війни. Датою її появи вважається 1929 рік, коли світ побачили три романи: «Смерть героя» Олдінгтона, «На західному фронті без змін» Ремарка й «Прощавай, зброє!» Хемінгуея. Після завершення війни, воєнний досвід був пережитий і втілений у художніх творах.

„Втрачене покоління”, що нерідко сполучало в собі обмеженість, розчарування з безмежністю моральної настійливості ,- досить типове породження тієї історичної доби. І – як часто буває з перехідними явищами – „втраченому поколінню” (навіть у найкращих його художніх зразках) властива певна двоїстість , суперечливість світовідчуття. Хемінгуей прийшов у літературу як представник цього покоління.

Міфологему втраченого покоління популяризував Ернест Хемінгуей, що почерпнув її у свого ментора Гертруди Стайн – теоретика літератури, меценатки модерністського і авангардного мистецтва, «великої емансипе», але найголовніше – власниці квартири у Парижі, де у 20-х рр. минулого століття збиралася богема, в тому числі американська «літературна еміграція», шукаючи визнання в культурній столиці світу.

«Втрачене покоління» – один із найвідоміших літературних періодів. Перша світова війна залишила слід у пам’яті всіх, хто брав у ній участь або мав до неї хоч якийсь стосунок. Повернувшись із поля бою, молоді люди втрачали віру в себе, у свою країну й світле майбутнє.

Перші романи про "втрачене покоління" з'явилися незабаром після закінчення Першої світової війни: "Три солдати" Дос Пассоса (1921), "Великий Гетсбі" (1925) Ф.-С. Фіцджеральда, "Солдатська нагорода" (1926) У. Фолкнера та ін Але вершиною літератури "втраченого покоління" стали "На Західному фронті без змін" німецького письменника Е.-М. Ремарка, "Прощай, зброя!" американця Е. Хемінгуея, "Смерть героя" англійського письменника Р.

Конспект із зарубіжної літератури XX века.Краткая характеристика епохі.Ромен Роллан.Джон Голсуорсі.Амеріканская література.Теодор Драйзер.Романи ДрайзераА.Драма XX века.Бернард Шоу (1856-1950). Томас Манн.Модернізм.Марсель Пруст.Джейіс Джойс.Кафка (1883-1924). I Світова війна і художня література.

Література „втраченого покоління” (Е.М.Ремарк, Е.М. Хемінгуей, Р. Олдінгтон та ін.). МісцеЕрнста Міллера Хемінгуея (1899-1961) у літературній хвилі „втраченого покоління”. Специфіка осмислення соціально-історичних катаклізмів у творах „Прощавай, зброє!”, „Сніги Кіліманджаро”, „Старий і море”.Типологія і поетика хемінгуеївських творів. Особливості поетики письменника. Творчий шлях Е.-М. Ремарка (1898 – 1970).

І літературу “втрачене покоління”, яка виникла у двадцяті роки, створювало творчість також різних письменників - як-от Хемінгуей, Дос-Пассос, Олдингтон, Ремарк. Спільним тих письменників було світовідчуття, определявшееся пристрасним запереченням війни" та мілітаризму. Але цього запереченні, щире і.